Данило Кубай(чук)

Інколи здається, що так звані стадії прийняття неминучого і вікові штучки чимось однакові, оскільки етапи життя є стадіями прийняття смертності. Це спостереження вилилося в міні-цикл всередині цикла «Одяг». З назвою у цього мініцикла не склалося, зате 5 частин відповідають стадіям прийняття, потрактованим як дитина (заперечення) — підліток (гнів) — юнак (торг) — зрілий (депресія) — старий (прийняття).

початкові припущення

1. раз-у-раз повторювані коаліціади — політкризи — перевибори не змова таємничих змовників, а типу об’єктивна реальність, оскільки пройти в парламент то одне, зформувати уряд — інше, а проводити послідовну політику, не лише враховуючи інтереси зацікавлених осіб™, а ще й якось реагуючи на виклики — настільки зовсім інше, що й подумать лячно.
2. серед партій нема і не може бути Світлої Партії Загального Добра й Остаточної Справедливості, що могла би і блискуче перемогти на виборах, і зформувати уряд, і провадити протягом каденції якусь відповідну програмі та викликам політику. Крим того, наявні партії — не надто партії, не зовсім партії, та й ще значною мірою не партії взагалі.
3. вар’янт расово® правильної диктатури™, що наведе лад у суспільстві, не розглядається, тому що™.

ідея часткових перевиборів

для того, щоби, з одного боку, змушувати партії якось не забувати про інтереси виборців, що дають часті вибори, а з другого — забезпечувати менш-більш сталу й системну роботу парламенту, інколи пропонують переобирати якусь його частину, робити ротацію. Ротація чверті парламенту теоретично™ дозволить мати одночасно наші наявні об’єктивно плюс-мінус-щорічні вибори і ефективно діючий парламент. Ротація 1/8 зробить вибори щопіврічними, що, з урахуванням середньої тривалості передвиборчої кампанії, робить її перманентною.

доведення до логічного абсурду

Але, якщо в нас вже суто-партійна система зі списками, що заважає робити і вибори перманентними? Грубо кажучи, дати змогу громадянинові, що розчарувався в діях політсили, за яку він проголосував, забрати свій голос взад™? Це цілком досяжно, завдяки сучасним інформаційним технологіям.
А які блискучі перспективи, особливо для депутатів з нижньої частини списку! Наприклад, в понеділок пан Х.Х.Болт™ — народний депутат від партії Ринґтонів. У вівторок партія Ринґтонів голосує якусь фіґню незрозумілу™. У середу це побіжно оминають ЗМІ, проте піарять безжальні анонімуси. В четвер неслабо назріває флешмоб, і в п’ятницю пан Болт™ у світлій кумпанії колег нижче за списком — не депутат.

…чи такого вже абсурду?

проблема ідентифікації

позаяк кожен платник податків має ідентифікаційний код, кожен громадянин має паспорт з унікальним номером, проникнення тих їхніх мереж електронного зв’язку в тих чи геть зовсім інших формах стає чимраз тотальнішим, проблема ідентифікації виборця — не складніша за мобільний банкінґ.

проблема фальсифікації

Зрозуміло, що виникають проблеми фальсифікації шляхом прямого втручання в систему. Але за якої системи проблем не буде?

проблема некомпетентности виборця

НМХР, насправді найсерйозніша дірка в такій системі. З іншого боку, за перманентних виборів для перманентного підкупу знадобиться перманентна гречка, що саме собою непоганий лезурьтад :-)

на правах мікроглосарія

~десятництво

належність до квазиреальної культурної групи, означеної за допомогою хроніотичного методу(див.), позаяк інші методи псують бажану картину чи є заскладними.

хроніотизм

фетишизм дат, надто ж обладнаних одним і більше нулем з правого кінця

хроніотичний метод

спосіб імітації аналізу, коли визначення хронологічних рамок явища (обладнаних достатньою кількістю нулів) передує його спостереженню, що породжує характерний дискурс, наприклад - "щосьтамдесятництво - що ж воно таке і чим воно не схоже на якесьранішчипізнішдесятництво"