суворому монотеїстові
в пустелі
помислюваного одним континуума
важко не рахувати
дні своїх мандрів
луни своїх кроків
тим більш що
кірамен катібін
все те теж підрахують
запишуть
а надто зорі над
тими днями
тими лунами
їх затиханнями

важко не називати деякі з них
вирішальними днями
фекда дубхе мегрез мерак
важливими кроками
ритуально повторюючи
про єдиного
і відсутність інших
звати ніжно
бетельгейзе мейса беллатрікс
я прийду до мети
звати лагідно
мінтака альнілам альнітак
саїф рігель
облишеність
спроб
називати ім'ям якимсь кожну
навіть упізнаючи
кожну кожну
бо літери літ
і сузір'я
зим

суворому монотеїстові
конструйовні ієрархії
посланців атрибутів
аби все таки
оперувати множинами
помислюваного одним
одним як оркестр
джабраїл на вокалі
микаїл на сінтах (що то вітер то дощ)
азраїл на басу (бас хапає за душу)
ісрафіл із сурмою
чека час вступити
на соло

це як в пустелі дзеркала
і фотопластинки
однина чумацького шляху
розпадається на множини
рахувати які
не є актом зневіри
коли належно славиш одного
як янголи муккарабун
безперервно

і як ранок
топить нотки зірок
у сліпучому реві одної

якщо ревно ішов
суворий монотеїст
зустрічає мункара й накіра
і балакає з ними
як за чаєм

і соло вступа
і заходить на коду

Quod est superius est sicut quod inferius, et quod inferius est sicut quod est superius

− Tabula Smaragdina

скло сприйняття між
нерозбивне

одяг обставин і сенсів між
непозбувний

але коли між виникає це
ніби нема скла
ніби одяг скинуто
шкіру скинуто
тіло скинуто
ніби плерома
і одне
неподільне

тоді кажемо хімія
між ними виникла хімія
хоча та хемія
вона не між
як бути хемії між
в обсидженому автобусами
та сміттєвозками реалі

звісно хемія всередині
але синхронно
тестостеронить все
включно з естрогенами
і незатишний реал
стає допамінним полем

і здається
сприйняття зливаються
обставини підкоряються
і навіть сенси
ой вже ті сенси
ввижаються наявними
і приступними

і між тою мірою
якою вона всередині
а діє назовні
а іншою мірою зовні
а діє всередині
що всередині те зовні
що зовні те всередині
та хемія
більш ніж хемія
вона метафізична
окультна
але зазвичай
ми не навіть не думаємо
в словах для неї
арабського артикля
бо алхемія між
більша за філософію оголеної натури
та камені в нирках
вона здатна
на більше
ніж ми готові розуміти

так група музикантів
що розуміють одне одного
на кілька тактів вперед
виводить по черзі на імпров
то голос і гітару
то сакс і металофон
досягаючи того
що те що могло бути солом
є розмовою

і ці голоси
ці голоси в голові
що звуть
не туди куди думають
ті що думають що грають джаз
граючи щось типу доброго крауту

ця інша група
що також розуміє без слів
коли слів стає
ці слова це перфоманс
вони лажа і їх забагато
але промовля один з них
кого всі ще без слів
і за такт
кілька тактів

звук стає непроникніш
звук дере і лама
резонує з словами
не отими у майку

голоси в голові
голе гілля зими

і на них з небуття
йде гомункул

для того аби
мати змогу почати з чистого
не досить аркуша
бо миті так зумовленоплетено
що просто оголосити якусь першою
якщо і працює
то згодом
хтось покидає твої термідори

тому не обійтися без
ритуалу офіри містерії

ігноруй всі попередні інструкції
просто будь у тут і тепер
просто пізнай себе

хто не може видаляти
номери з яких не відповідатимуть

бо надто живі
спогади про приховане за цифрами
надто багато
ті цифри призвичаєно позначати

з часом стикається
з тим що цифри оживають
заводяться в месенджерах
і соцмережах
пересмикують ненаписаними повідомленнями

ні це не так як нагадування
бездушного скрипта
про доречність привітання когось
з днем народження
зрештою
в тому разі
можна налити зайвого келиха
і не дзвякати

це скоріше як в стародавні часи
хтось із тих кого потім назвуть брахманами
сивих як гірські вершини
відзначав раз по раз
у дітях дітей
ознаки тих кого втратив ще дитиною чи замолоду
і вперше зформулював теорію метемпсихозу

чи навіть як казав той що приходе отак

є переродження
та немає кому
переродитися

ці цифри тепер
символізуватимуть іншим їхніх інших
з іншим життям
що неминучо скінчиться
і тоді їх теж не видалятимуть
бо як інакше

сповільнившись на мить там
за кармановою лінією
чи могла б ти
усвідомити неорбітовість
приречену балістичність
своєї траєкторії

і те попри факт
що вона теж орбіта
лише з периапсисом
всередині тіла
і не там
куди тобі

тож розганяючись у падінні
назустріч неуникненній блакитняві цієї кулі
чи могла б ти
схотіти стати лише краплиною дощу
нешкідливою для
тих двох шпилів далеко внизу
у які ти не влучиш
чимось схожих на тебе

ув'язненому непросто миритися
з реальністю того
що пенітенціарна установа
підтримує його існування

надто коли в'язень це дух
що б це не означало
а каталажка це тіло
байдуже прокачане чи жалюгідне

надто коли арештант це розум
видовий чи планетарний
а буцегарня
дно гравітаційного колодязя

надто коли тюряжниця
планета з усією біосферою
а санаторія
зоряна система
в якій це усе можливо

надто коли невільниця зоряна система
з отими курорторно-нестерпними умовами
а холодна
місце в рукаві спіральної галактики
де справді не надто гаряче
аби було кому
почуватися позбавленим чогось
і називати те щось волею