Феанор

твоє існування
чомусь намагається здаватися
виданим РУ ГУ МВС
та дрібним клерком з податкової
наче ти лише знаки
на спеціально навчених папірцях
та комірках нескінченних таблиць

тебе постійно намагаються
брати на облік
знімати з обліку
усереднювати
зпосереднювати
а узагальнивши остаточно
змушувати до бажаної їм поведінки

тобі постійно пояснюють
як саме непотрібний ти собі
та особливо
усередненим і зпосередженим «іншим»
називаючи тих кому ти потрібен
твоїми «зв'язками»

тобі вигадують
вподобання і потреби
переконуючи що то твої мрії
так правдоподібно й ненав'язливо
що з часом
ти справді стаєш
громадянином і споживачем
працівником і платником податків
а коли ти хочеш іншого
чи тобі щось не до вподоби —
асоціальним елементом
фріком чи екстремістом

і ти починаєш
ним почуватися
поводячи себе відповідно
що їх цілком влаштовує
бо так званому «суспільству»
треба мати кого зневажати
і кого боятися
і цю роботу
для них
робитимеш ти
коли вже гидуєш іншою

проте
якщо придивитися до них уважніше
кожен із них
перебуває в становищі
аналогічному до твого

як і ти
кожен із них
настільки повірив
у магічну силу РУ ГУ МВС
та податкової
страхового поліса
та дисконтної картки
що загубив
за шерегами символів
прав і обов'язків
маленьке дитя
що прокинувшись
зве чимраз недосяжнішу маму
з глибини липкої і моторошної темряви
на яку ми вміло й зосереджено
незрозуміло навіщо
перетворюємо життя