danylo_kubai: (Default)

про таких кажуть — голі

Любов Якимчук

без манжети
для прихованих карт
і без карт
у місцевості
де легко губити шляхи
де автострада
поволі розпадається
на вовчі стежки
ниткою на заштопаній рані
яку теж не приховати за
не замаскувати під
не оголосити стильним татуйованням
якій стати одною
з твоїх астроблем
накопичуваних ще з дитинства
до роздвоєного голосу
і пермського вимирання
обмацуючи які
відчуваєш Пангею Гондвану
смак дитсадківської каші
і стрибучий асфальт
стрибучий
стрибучий
шорсткий
бруд і кров на колінах
на ліктях
місцевість без мапи
як сьогодні

danylo_kubai: (Default)

Коли 1994 року я писав цикл «Вервиця» за схемою Св. Розарію, то й припустити не міг, що туди може знадобитися додати ще одне коло. Але 2002 року дуже крутий Папа заапрувив це, і кіл з трьох стало чотири.

Спочатку я думав, що не треба, потім — що ну його, але таки дописав. Отож, )

danylo_kubai: (Default)

в обитри узбіччя вічности
ступа клус чвал та не біг
узгірь волошкових випаси
червоний дракон не вберіг

сніг пада у небо полум'ям
дощі злітають з пустель
міжзоряними проколами
орда зорельоти пасе

напівпрозорі постаті
з мальованого кіно
із кровію линуть крізь розтини
хейянського кімоно

всеспівчутливий амідо
клади какофонії край
як ввидиться так і вийде
тихесенька засинай

7 серпня 2018, читаючи Autumn Bridge by Takashi Matsuoka


© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежене копіювання і поширення точних копій цього тексту за умови збереження цього повідомлення

danylo_kubai: (боєзда)

Озираючись, перепереглядаючи (інколи перед видаленням) свої текстові клаптики — публіковані й ні — починаю відчувати, що перехворів на дивну для писучої людини хворобу. Неможливість чітко формулювати думки. І поява цієї хвороби скоріше передувала досвіду використання жжурналів, фейсбуків, дрімів тощо, аніж була результатом цього досвіду.

Сама природа електронного тексту — коли його можна і нескладно редагувати і переписувати — провокує це недоформульовування. Можна ж вернутися пізніше і поправити. Жодна версія не остаточна.

Зустріч цього текстовідчуття з можливістю швидкої публікації та спілкуванням швидких публікаторів — коли хочеться вже поділитися а воно лише починає формулюватися — руйнує і стиль, і думку. Принаймні, такий мій досвід.

А коли такі недодумано-недописані клаптики не радують, замикаєшся і роками прокручуєш стрічку, де різні дописувачі зливаються в шум літероспаду, і поодинокі спроби щось сказати і собі стають дедалі непотрібнішими. І веб-два-ноль стає телевізором, а невдалий швидкий публікатор — читачем швидких публікаторів. По діагоналі. Ковзаючи пальцем по скельцю чи крутячи коліщатко миші.

Тому, вертаючись у цей колись покинутий блог, я хочу зробити його місцем становлення себе повільним публікатором, що формулює думки коли їх вже продумано. І не шукає швидких реакцій. І не поспішає.

Звір

Feb. 15th, 2017 08:57 pm
danylo_kubai: (Default)

Ласко

промислю тебе звіре мій
пригадаю звички твої
колір лискучого хутра твого
запах дихання твого
подумки перечитаю
кожен допис у днявці слідів
як напитися йдеш
як ховаєшся спати
як марно від мене біжиш
у каміння немов воно воля
у каміння немов
воно вітер і сонце і там
все не так як отут
де фінітність і тиша

тільки полум'я блима
і блима увага моя
до твоїх повсякдень
неприйдень
до твоїх внезвичаєнь
ув уяві моїй
в шерехатій холодній стіні

уявлю тебе там
під сонцем
у сонці
у вітрі
і літі
і леті
і втечі

хай марній
бо спис мій чекає на тебе
уявлю пригадаю промислю
аж поки ти не станеш зі мною
як реальний у тут і тепер
у цій темряві холоді тиші
не у світлі і втечі
а саме у темряві млі
млості страху не бійся
як реальний
як охра на нігтях
наче скеля на пучках
світла тепле проміння немов
це танок
він ритмічний
і пальці лишають сліди
ледь уявно криваві
умовні
то не бійся мій звіре помри
я вмовляю тебе
промишляю тебе
обіцяю в наступному такті
я помру для ще іншого звіра
і діти мої
і нащадки дітей
і можливо далекі нащадки
ще побачать
цей твій обрис
відчують твій біг
холір хутра твого
запах сонця твого
і півснів твоїх тіні

а від мене
тут будуть ці пальці
цей охряний слід
він кривавий як вихід
кривавий як ранок
ти отримаєш рану
не тікай
звіре мій
зрозумій

руки з Ласко

Ergo Sum

Nov. 15th, 2016 09:06 am
danylo_kubai: (Default)

подумаю тебе
уявлю що думаю тебе
твою можливість
важливість і наявність
і свою неявність
поза
(можливо неважливим)
(можливо фактом)
що це я
подумую про тебе
уявляю що я
і що про тебе
і що думаю
я
яскраво
цікаво
що у яскравості
починається
трапляється
триває
добігає
тікає
вислизає
от ще є
от вже немає
чи ще немає
чогось ще
що ще буде
вишурхочується
із витікання думок
вишелещується
з випадкових чисел
це не я підкидаю монетку
тризуб
цифра
знов цифра
не збагнути яка
значить сон
цебто руки шукати
припинити цитати
це цитаю не я
я лише споглядаю
власний сон
себе сам
наказати рукам
уявити рукам
і дивитися на
це яскраве мінливе
крізь прозорі
такі симетричні кінцівки
вісім пучечок кожна
без долонь

чий це сон
чи це сон
чи вода висихає
і яскраве за нею
і треба туди
де ідеш
ти
про кого подумую я
через що і існую

так виходить
що я
я існую
через думку про тебе
через тебе

чи так само і ти
через думку про когось
існуєш
?

Raúl Martín щодо восьмипалих лапок
danylo_kubai: (Default)

можеш статися
жінкою що сходить згори
несучи скрижалі завіту
нетрям лабіринтів метра
смертю смерть
і життєю життя
його колій
натхненого тембру її
і байдужості
можеш

можеш статися
файликом у базі таких як ти
чиї скановані нутрощі
містять важковичитуване
число звіра в лісах
чи птахів в небесах
чи янголів на вістрі чорта
з два розбереш з тесерактом
без належної нитки

і поки жінка та у метрі
відкладає скрижалі
комусь простягає клубочок
можеш статися бігом в тунелі
запахом полювання
і вогнями очей
і рогами
що не пролазять
у гідрозатвора
шурхотом хвиль
обрієм без кораблів
небокраєм у бризках хмарок
до яких ти пливеш
копитами лякаючи риб
і уносиш Европу

V-2

Aug. 23rd, 2016 12:12 pm
danylo_kubai: (Default)

реконструктори деконструктори
композитори напівтрактори
кентаври
навалокітешварвари
постійний кіпеш
купиш куриш не спіймаєш
не сприймаєш
але знаєш
що
сантехніки
спеціальної техніки
кожен в своєму сані
брат на брата
не здійме Авеля
свій до свого
по свого Каїна
і дивуватись не стане
і дивува
вундерваффе
фау два у Ікстлані

Дафна

Aug. 23rd, 2016 12:07 pm
danylo_kubai: (Default)

дафна тримає лапу на руці
мов каже не пиши
папір плаский і не побігає за тобою
кулькопис незатишний
і не ляже
спинкою тобі під бік
а ще
не пухнаста
та тепла штука
що ти тримаєш її
плямою світла
на яку прокидаюся
погавкати до вікна
чи стояти й тремтіти
сторожко визираючи
як от зараз

одяг

Aug. 22nd, 2016 09:41 pm
danylo_kubai: (Default)

будь-який одяг
що вдягаєш
в дечому санбеніто

і в кожній казці про себе
є і розслідувачі питань віри
і аморфний натовп
субособин зависань
у порядках речей
латанині дахів
прозорої бички
після чергового пузиря
запахів нечистот
голосів тварин
і ревіння
людей ідей
прикольчиків
знахідок
фіч
і вогонь усвідомленя
і зігріває
одяг

danylo_kubai: (Default)

Я багато разів робив різним людям цей катрусін кінозал, тому треба зберегти його щоб не витрачати час на зайве ґуґління. Щодо різниці менталітетів.

  1. Австралійський (телевізійний) підхід
  2. Британський підхід
  3. Американський підхід
  4. Російський підхід

danylo_kubai: (Default)

лише подоба того що хотів
зробити як не сенсом хоч метою
колишній хтось якого знаєш ти

не так як знають друзів з ворогами
коханих бажаних уникнутих чужих
найближчих і найдальших тих усіх
у спектрі звуків кольорів у гамі

уявних ненароджених живих
чеснотами безчестями гріхами
простих складних мозаїк орігамі
до кого і повз кого йшов і біг

від кого ніби справді щось накоїв
колишній хтось а не сучасний ти
когось майбутнього непевною рукою

danylo_kubai: (Default)

іґдрасила і бодхіволя
зводять ризоми до дерева
формалізують за схемою
до джейсона чи ексемеля
верблюда лева дитини
трікстера чи культуртрегера
блискавки там над дахами
грому відлуння на пальцях

іґдрасила і бодхіволя
де сліпотою знаків
де німотою синтакси
плетивом гілля тканиною
ряденцем рядять гештальти
драпуючи тлом фігури
і осипаючи листям
неплідність компілятивності

чорні зі сріблом листочки
вкрили мою парадигму
наратив заливає водою
у якій відбивається дискурс
весь у злото-зелених листочках
і усе поглинає світло
усвідомлення й демонтування
бодхіволі та іґдрасили

Profile

danylo_kubai: (Default)
Данило Кубай(чук)

October 2018

M T W T F S S
1234567
891011121314
15161718 192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Feb. 21st, 2019 05:35 pm
Powered by Dreamwidth Studios