Трохи формалістичного

.....

Сестина і Пентина задають цілий простір формотворення.

Так, якщо масштабувати сестину вниз, це мінімально застосовно до строфи на два рядки з торнадою/посланням на один рядок. За аналогією до сестини, цю форму можна назвати «дуплиною». Наприклад:

дуплина про склоріз

життя таке що як згадав
то значить точно щось забув

і знаєш точно що забув
але що саме — не згадав

але згадав що щось забув

Так само, чому не бути триплині?

триплина вже не повні

надкушена монетка
щойноминула повня
у кризі небес ополонка

і плани твої ополонка
ціна їм тепер монетка
так все закрутила повня

невиліковна повня
заметена ополонка
інфляційна монетка

монетка минулої повні
далека вгорі ополонка

Для деяких кількостей рядків стається непересування якогось зі слів алгоритмом переставлянь. Але це можна вважати не баґою, а фічею, наприклад:

квартоплина зі стихіями

коли довкола стільки днів вода
що нею вщент просотано повітря
аж раптом ген на обрії вогонь
і темна смужка вістить то земля

чи материк чи острівець але земля
де ґрунт твердий де є питна вода
і у серцях спалахує вогонь
і груди шумно втягують повітря

і вже здається що несе повітря
рослинний пах що свідчить що земля
і справді там де ввидівся вогонь
гребці веслують аж скипа вода

а піна — вода змішана з повітрям
родить вогонь якого жде земля

◀︎ згодом ▶︎ До речі. В квартоплині виходить 14 рядків, що як мінімум символізує, а можливо й провокує гібридну форму ◀︎ /згодом ▶︎

Ну і я не стримався і спробував масштабувати форму і вгору, наприклад:

( так, воно на 13 )