сонет невисловного

[danylo_kubai]

порожнечі що часом здаються словами
не здаються не йдуть ані на компроміси
ані геть нависають формують і тиснуть
відчиняючи стіни стуляючи брами

навпаки і навспак і зловісно навмисно
до межі поганяють до втоми і ями
невисловності того що щойно затямив
хай воно і наочне і навіть корисне

як у мові домівка це точно не вдома
із надривом шукати метафор годящих
щоб сказати таке і просте й однозначне

ці прозори між слів ці провалля ці пащі
і бездонні й ковтючі й прозорі неначе
всюдисущі тотальні стійкі нерухомі