danylo_kubai | і знову про формалізм

Тут, імовірно, мала би бути посвята деяким розкрученим авторам, яких легко надибати у списках зацікавлень української підмножини жж та|або тов. Морісону, але її тут немає :-)

Гальванизуючи покійний рок-н-рол
підстаркуватим від народження верлібром,
між речень пхаючи тринітротолулол
багатогранно — і за кожною з них фол
і, як не витребенька — точно вибрик;

киряючи у ритмі молитов,
роздаючи автографи, як прутні,
за сраку мацати незайману любов,
і бути епатажним знову й знов
та одночасно моднім й незабутнім;

німішати і тихшати і зник,
і як не був, і навіть біль відсутній,
і байдуже, і стисненіш за крик
з яким теперішнє народжує майбутнє…

25.10.2007 05:30

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено розповсюджувати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення