elinks -dump http://m1n3r.livejournal.com/friends/ > /dev/null

…або щодо (не)?читання френдстрічки

Поза тим, що я значно більш читаю френдстричку, аніж не читаю її™, головний, платяний та лобковий ефекти її читання досить непогано описує наведена в сабджі командочко. І нема на те ні ради, ні секретаріату, ані навіть кабінету. При чому майже не сумніваюся, що так відбувається не лише зі мною.

Звісно, бува так, що все настільки в тему, що вищезгаданий URL заміняє пресу, телебачення й живе спілкування, але, хоч яка прикольна й доступна штучко мастурбація, часом хочеться більшого™. Хто може вмістити, вміщає, аж поки лусне. Часом сума того, що пишуть прикольні й цікаві мені примати, дуже нагадує спам без палички, й інакше не може бути. Бо проблема фільтрування за вмістом — нетривіальна, й розробникам 1001 способу заробити баблос на спілкуванні в лайні online — малоцікава.

До чого це я?

А до того, що не менше, ніж прикрою фінальною витівкою пана Казакова (світлая пам’ять), здивований тим, скільки разів це пролунало у френдстрічці. Коло справді тісне, інтренет на його тісняву майже не впливає. Живеш недовге життя, и всі переживання-враження, що здаються важливими, якими хочеться поділитися, йдуть, тим чи іншим чином, на /dev/null, і не надто принципово, що їх туди дампить, lynx, elinks, wget чи конвеєр з графічного переглядача, очей, що читають та пам’яти, що забуває…