і не обмежуючись літературним процесом…

Злісно долаючи снів невагомість, тіло блука на балкон. Ластівку зжерла печера-свідомість, де причаївся Платон, зжерла хмарок просування у небі, співи птахів і машин, не жуючи, заштовхала у себе цеглу довколішніх стін, образне плетиво алітерацій між порожнечею рим, порох книжок, динаміт дисертацій, звань та епітетів дим. Зжерши новин гомінку клоунаду під півкопи сигарет, обшуки сенсу і прошуки ладу, в гризло пиха інтернет. Нуде, звичайно, з такої дієти, що б не казав Бодріяр. Тіло з балкона волає куплети, певно у нього кумар. Щоб врятувати свідомість-печеру, не обійтися без клізм… Що там сьогодні у нас на вечерю? Часом не постмодернізм?

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати і розповсюджувати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

Моновіршик про укрсучлітний літпроцес

Жадане, ти Карпу Дереш?