крига чисел іі. Перелічувач
тренуючись
тобто не докладаючи надмірних зусиль
янгол-перелічувач
обраховує кількість піщинок
окремо взятої Ганги
а також усіх піщинок
пустель річок і морів
кількість порошинок
на сторінках книжок
усіх бібліотек і книгарень
дещо напружуючись
перелічує термітів й мурах
бо поки рахуєш одних
народжуються-вмирають інші
але рахуючи множину
свідомостей населених світів
спостережуваної частини всесвіту
чисельного як єдина радість
вже захлинаєшся проблемами
одночасності подій
і невизначеності того
що вважати свідомостями
а коли заходишся перелічувати
всі можливі світи
множини нарешті гладшають
і можливості янгола-перелічувача
приємно напружуються
даючи усвідомлння
що є куди рости
дослідженням злічимості
крига чисел і. Зорі
суворому монотеїстові
в пустелі
помислюваного одним континуума
важко не рахувати
дні своїх мандрів
луни своїх кроків
тим більш що
кірамен катібін
все те теж підрахують
запишуть
а надто зорі над
тими днями
тими лунами
їх затиханнями
важко не називати деякі з них
вирішальними днями
фекда дубхе мегрез мерак
важливими кроками
ритуально повторюючи
про єдиного
і відсутність інших
звати ніжно
бетельгейзе мейса беллатрікс
я прийду до мети
звати лагідно
мінтака альнілам альнітак
саїф рігель
облишеність
спроб
називати ім'ям якимсь кожну
навіть упізнаючи
кожну кожну
бо літери літ
і сузір'я
зим
суворому монотеїстові
конструйовні ієрархії
посланців атрибутів
аби все таки
оперувати множинами
помислюваного одним
одним як оркестр
джабраїл на вокалі
микаїл на сінтах (що то вітер то дощ)
азраїл на басу (бас хапає за душу)
ісрафіл із сурмою
чека час вступити
на соло
це як в пустелі дзеркала
і фотопластинки
однина чумацького шляху
розпадається на множини
рахувати які
не є актом зневіри
коли належно славиш одного
як янголи муккарабун
безперервно
і як ранок
топить нотки зірок
у сліпучому реві одної
якщо ревно ішов
суворий монотеїст
зустрічає мункара й накіра
і балакає з ними
як за чаєм
і соло вступа
і заходить на коду
В цьому тексті імена — або янголи в ісламі (дуже суворому монотеїзмі) або зорі (чиї імена майже завжди арабські). Отож:
- Кірамен Катібін — клас янголів, що відстежують життя людей і кожен вчинок нотують;
- Фекда, Дубхе, Мегрез, Мерак — імена зірок що утворюють прямокуник Ursa Major;
- Бетельгейзе, Мейса, Беллатрікс, Мінтака, Альнілам, Альнітак, Саїф, Рігель – найпомітніші зірки Оріона;
- Джабраїл на вокалі (бо саме він розказав Коран), Микаїл відповідає за погоду, Азраїл керує янголами, що забирають душі померлих, Ісрафіл сурмитиме коли настане кінець світу;
- Муккарабун — клас янголів, що неперервно славлять Єдиного
- Мункар і Накір — зустрічають померлого і питають його за віру. Для невірного чи грішника це жахливі велети, а для вірного — щось типу доброзичливих співрозмовників.
Омела
от тому і можливо траплятись щасливим
говорити безслівно мовчати уголос
що важливе в тобі ще й тому неважливе
що стріла ти якою поцілено когось
так лише інструмент гірше скапка під нігтем
важкозбувна завада смертельна загроза
і людині поціленій не зрозуміти
ті світи і ті пітьми що повнять твій мозок
всі прожиті книжки перепиті світанки
найдорожчі обличчя важливі цитати
недосяжні як сни твоїх татка і мамки
на зіжмаканому простирадлі зачаття
а важлива лише анатомія рани
де подівсь турнікет де розсипано целокс
бо тече витікає тікає і тане
і радіє стріла й розквітає омела
вересень 2017
4 спроби rondeau simple
…ніколи не розумів rondeau simple – мені здавалося, що таке рондо ну вже сильно занадто рондо, але же ж, зрештою, рондо на те і рондо, аби бути рондо, то чому б йому не бути рондо більшою мірою, ніж інше, меншою мірою, рондо? Тим більше, мають існувати речі, які так і варто висловлювати )
сотапанна-рондо
те саме я не упірне в потік
і неможливо з нього знепірнутись
ловив і не спіймав тікав не втік
те саме я не упірне в потік
що геть уносить все до чого звик
така потоків функція і сутність
те саме я не упірне в потік
і неможливо з нього знепірнутись
сакадагамін-рондо
чи є повторенням один останній раз
освідчення в останньому коханні
дізнатися таки останній шанс
чи є повторенням один останній раз
чи час цінуєш коли втратив час
аби пізнати й вкарбувати в пам'ять
чи є повторенням один останній раз
освідчення в останньому коханні
анагамін-рондо
піти й прийти щоб обійтися без
подробиць цих вагань і цих борюкань
за цей абсурд за цей патогенез
піти й прийти щоб обійтися без
мовчань і пришелепкуватих тез
які навіщось прибивають руки
піти й прийти щоб обійтися без
подробиць цих вагань і цих борюкань
архат-рондо
верне зима вернуть весна і літо
нема кому вертати в воротті
попри повітря листяні кульбіти
верне зима вернуть весна і літо
та тільки осінь здатна розрізнити
які плоди призрілись у житті
верне зима вернуть весна і літо
нема кому вертати в воротті
Інанна вдягається
богині не спалося
надто рельєфно пригадувався
затишок руки
на спині того
пропахлого травами і тваринами
простака-коханця
надто близько
до барабанних перетинок
було його сопіння вві сні
недосяжне
і в цьому купленому за нього теплі
під цима купленими за нього зорями
богиня рахувала їх
аби заснути
і розуміла що робить те
рівнісінько з тою інтонацією
як він рахував корови й вівці
перш ніж іти до неї
бо що як одна відбилася
і стала найдорожчою
і одна ж таки відбилася
лише якою ціною
аби не думати про це
богиня рахувала світові
перша
друга
я тепер зовсім дурґа
думала вона
я хочу бути добром
нарешті бути добром
з кулаками
аби більше не
щоб ніколи і знов
як той
знову
знову він
як заснути богині
і вона прокидається
збирає волосся
знов рахує
розклада магазини
до кишень плитоноски
взуває талани
наче все на місцях
і аптечка
й радєйка
і патч з позивним
де написано Калі
З днем рожевої шмарклежуйки!
0.0072973525643(11)
рондо тонкої структури антропності
антропність всесвіту й зумовленість людини
якщо у логіку та сама невникненна
всесвітня однина осяжно незбагненна
саме такими робить всі частини
одне число одна стотридцятьсьома
наближено безрозмірно вагома
антропність всесвіту й зумовленість людини
перебіг всіх відомих феноменів
не був би отаким як після коми
хоча б півцифри деміург замінить
одразу зникне знане і знайоме
і буде неможлива і шалена
антропність всесвіту й зумовленість людини
алхемія
Quod est superius est sicut quod inferius, et quod inferius est sicut quod est superius
− Tabula Smaragdina
скло сприйняття між
нерозбивне
одяг обставин і сенсів між
непозбувний
але коли між виникає це
ніби нема скла
ніби одяг скинуто
шкіру скинуто
тіло скинуто
ніби плерома
і одне
неподільне
тоді кажемо хімія
між ними виникла хімія
хоча та хемія
вона не між
як бути хемії між
в обсидженому автобусами
та сміттєвозками реалі
звісно хемія всередині
але синхронно
тестостеронить все
включно з естрогенами
і незатишний реал
стає допамінним полем
і здається
сприйняття зливаються
обставини підкоряються
і навіть сенси
ой вже ті сенси
ввижаються наявними
і приступними
і між тою мірою
якою вона всередині
а діє назовні
а іншою мірою зовні
а діє всередині
що всередині те зовні
що зовні те всередині
та хемія
більш ніж хемія
вона метафізична
окультна
але зазвичай
ми не навіть не думаємо
в словах для неї
арабського артикля
бо алхемія між
більша за філософію оголеної натури
та камені в нирках
вона здатна
на більше
ніж ми готові розуміти
так група музикантів
що розуміють одне одного
на кілька тактів вперед
виводить по черзі на імпров
то голос і гітару
то сакс і металофон
досягаючи того
що те що могло бути солом
є розмовою
і ці голоси
ці голоси в голові
що звуть
не туди куди думають
ті що думають що грають джаз
граючи щось типу доброго крауту
ця інша група
що також розуміє без слів
коли слів стає
ці слова це перфоманс
вони лажа і їх забагато
але промовля один з них
кого всі ще без слів
і за такт
кілька тактів
звук стає непроникніш
звук дере і лама
резонує з словами
не отими у майку
голоси в голові
голе гілля зими
і на них з небуття
йде гомункул
паприка
«що за перець був з тобою вчора?»
інколи тривалий час
про який соціально прийнятно
казати з перебільшенням все життя
не боячись накликати
як би кумедно
це не
так от інколи помічаєш щось
надійно сховане навидноті
як той факт що паприка
в купі з чілі і ще багато ким
званим «перцем»
має з чорним перцем
спільного
звичайно більше ніж
море та свині з морською свинкою
адже і паприка і чорний перець
обоє покритонасінні рослини
але евдикоти і магноліїди це дуже далеко
паприка має більше спільного з картоплею
чи помідором
ніж із чорним перцем
тож дивлячись на поличку зі спеціями
де обоє перці і поруч
і в деяких пакуночках мішані між собою
на вербально-смакових підставах
усвідомлюю
консервоване сонце
більш реалістичний образ
за болгарський перець
одяг зі слів
робить одним далеке
майже як любов
і його відсутність
одяг з оболонки бомби (куртка)
звичайної вибухівки (блузка і джинси)
належної чистоти та концентрації плутонія (труси)
робить сховане там
на кілька митей
справді подібним до сонця
більше
ніж
коли кажеш сонечко
на іншу людину
хоча інша людина має значно більше спільного
з паприкою
аніж
дві перемоги
— чому на тобі однострій
не французький
німецький
?
— чому на тобі не французький
американський
?
хрест лотарингський на всьому поставить куля
куля земна а небесні кулі нестримно
далі летітимуть наче нічого не відбувалось
мов не ставали герої одної ганьбою второї
другої зовсім яка добігала у квіті
яблунь і вишень і груш і розривів у сенсах
у генерала в руці стрибнув ем тисяча дев'ятсот одинадцять
на тілі що падало виблищилися руни
дві перемоги і це було так іронійно
наче той самий вагон в тому самому лісі
упорядник
Юрію Романченку
та усім, хто лагодить це
потреба впорядковувати ритм
рядки рядити і склади складати
де витинати і втинати де
монічно де поліфонічно
хотілося але виходить чи
неочевидно плутанка зібгалась
і не розплутати тому мовчи
не роздивляйся що там на узбіччях
іржавіє і догниває втім
чи геть чи таки поруч час іде
потребою і трала і лопати
і тиші і неламаних дерев
щоб не свербіло все впорядкувати
2025-01-29
ініціація
для того аби
мати змогу почати з чистого
не досить аркуша
бо миті так зумовленоплетено
що просто оголосити якусь першою
якщо і працює
то згодом
хтось покидає твої термідори
тому не обійтися без
ритуалу офіри містерії
ігноруй всі попередні інструкції
просто будь у тут і тепер
просто пізнай себе
р𝑖зома
точнісінько в середині всього
тобто геть чистенько всюди
з точки зору одної з теологій
моделі всесвіту що розширюється
структури внутрішнього світу
кожної людини
центр він всюди
всюди середина
кожен шлях чимось
середній і благородний
не шляхетний
бо не завжди є кого різати
мандруючи ним
квартоплиносонет про позбувність
चत्वार्यार्यसत्यानि (Чотири благородних істини)
бентега спати не дає темницею вчиня палац
зумовлена тим що гуляти не завжди безпечно
позбувна впорядкованість і неминуча втеча
і уникненний соціальний статус
не уникненна тільки порожнеча
бентега від минання втіх і праць
позбувна суть розумувань й дивацтв
зумовлена ще й тим що шлях чернечий
зумовлений бажанням знебажати
вникненним поки баласуєш йдеш
позбувним бо коли сягаєш меж
бентега помагає татхагаті
бентега що її зумовлено тим що живеш
позбувна саме через те і уникненна теж
щодо форми
Тут реалізовано гібрид квартоплини і сонета: повторювані слова квартоплини «переїхали» на початки рядків, з сонетних форм використано гібрид — англійська строфіка, але чотири рими.
щодо змісту
Чотири благородних істини мають стандартні назви в одне слово в палі, санскриті та ще кількох мовах. Українською я (не без постмодерністського нумогею) відтворюю так, щоб вони самі собою передавали Дграму (в її максимально бадьорому розумінні) настільки, наскільки це можливо в чотири слова:
- Бентега
- Зумовлена
- Позбувна
- Уникненна
♻︎ (так, назва з одного символу)
♻︎
хто не може видаляти
номери з яких не відповідатимуть
бо надто живі
спогади про приховане за цифрами
надто багато
ті цифри призвичаєно позначати
з часом стикається
з тим що цифри оживають
заводяться в месенджерах
і соцмережах
пересмикують ненаписаними повідомленнями
ні це не так як нагадування
бездушного скрипта
про доречність привітання когось
з днем народження
зрештою
в тому разі
можна налити зайвого келиха
і не дзвякати
це скоріше як в стародавні часи
хтось із тих кого потім назвуть брахманами
сивих як гірські вершини
відзначав раз по раз
у дітях дітей
ознаки тих кого втратив ще дитиною чи замолоду
і вперше зформулював теорію метемпсихозу
чи навіть як казав той що приходе отак
є переродження
та немає кому
переродитися
ці цифри тепер
символізуватимуть іншим їхніх інших
з іншим життям
що неминучо скінчиться
і тоді їх теж не видалятимуть
бо як інакше
ультрасон
стадіон так стадіон
сивочолий
живому
неможливо не спати
навіть під небом де багато КАР
під небом звідки КАБ
чи проста стодвадцята міна
що він бачить живий
в неглибокому
як недорита й осипана
сні
?
чи він бачить як шалики
біло-блакитні
і навіть оті
помаранчево-чорні
виквітають
у кутасті плями М14
?
чи він бачить
як на полі
стає забагато м'ячів
стрибучих як ПОМки
?
як трибуни на поле ідуть
як трибуни ідуть до воріт
і чим далі
менш доходять
?
де суддя
і коли закінчиться цей матч
чи він бачить
поки пробивають пенальті
?
що було бліндажем
що було стадіон
прокидайся
балістика
сповільнившись на мить там
за кармановою лінією
чи могла б ти
усвідомити неорбітовість
приречену балістичність
своєї траєкторії
і те попри факт
що вона теж орбіта
лише з периапсисом
всередині тіла
і не там
куди тобі
тож розганяючись у падінні
назустріч неуникненній блакитняві цієї кулі
чи могла б ти
схотіти стати лише краплиною дощу
нешкідливою для
тих двох шпилів далеко внизу
у які ти не влучиш
чимось схожих на тебе
збирач земель
збирач земель
не дружить з водами настільки
що коли хоче побачити своє обличчя
відбите в них
води стають землею
де б він над ними не схилився
і хай як затишно
сприймати це відходження вод
ознакою народження нового
доводиться шукати свого відбитку
в поіржавілій безодні сокири
і небо стає вогнем
і лиця там також немає