про користь формалізму

[danylo_kubai]

В журналі joan72  побачив віршик дуже цікавої форми, яку авторка спочатку назвала іберійською, поцупленою в «якогось англійського автора», що згодом елегантно спростувала, отож така схема римування або створена joan72, або заново винайдена нею на правах вєліка. Так от, я, власне не зовсім про те. А про те, що валявся у мене недописаний віршеґ, в такому стані, що викинуть жалко, а дописать — незрозуміло. А тут ця формочка трапилася, вжик — і вуаля:

гуцалка для тих, кому за 30 Роки минають, як раніше тиждні, свічками опливають друзів лиця, і вже банальне видається ніжним на гуцалці для тих, кому за тридцять. Свічками опливають друзів лиця в сценічний дим та стробоскопні грози, що не годиться вжите для годиться, у спроби надурити власний мозок, і вже банальне видається ніжним, вода в чілауті така ж як ти глибока, і так далеке те, у чому вижив, і нереально, що воно жорстоке. На гуцалці для тих, кому за тридцять можливо бути тільки під наркозом. Свічками опливають друзів лиця в сценічний дим та стробоскопні грози…

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено розповсюджувати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

Comments

[greenmara.livejournal.com]

(невиспано)
і так далеке те, у чому вижив,
і нереально, що воно жорстоке, - блискуче.
Інше - менше.