τρελό ο καταραμένος або щодо ховання навидноті врлбр

[danylo_kubai]

добрячою ілюстрацією принципа
що ховати щось найнадійніше
на найпомітнішому місці
може послужити те
що в пошуках магічного джерела
всього того нав'язливого безглуздя
що тривало і несимпатично відбувається там
у залішанському місті брудної води
з італійською фортецею
при кривавій площі
і регулярно вихлюпується врізнобіч
міняючи форми
але зберігаючи тривожну напряжність
варто звертати увагу
не так на дуже пізній зіккурат з терафімом
роботи цілком належного модерну
архітектора Щусєва
як на позбавлений внутрішнього простору
храм зліплений з перевезених мінаретів
офіційно посвяченій Покрову Богородиці
але звичайно іменований
Василієм Блаженним
тобто
Βασίλειος ο Ευλογημένος — блаженним царем
чи (якщо врахувати інший сенсовий шар)
Βασίλειος ο τρελό — царем чокнутим
що цілком логічно
бо поставлено оце
найчокнутішим царем тамтешньої історії

заряджений усією спрагою помсти
за понищене місто
усією волею до джихаду
скучилих по кроках муедзінів
та звуках азану
веж

цей артефакт
не миттєво але надійно
робить правителя міста брудної води
саме таким
:
Βασίλειος ο Καταραμένος
—
царем проклятим