і знову про формалізм — сонетоід 5+5+4

[danylo_kubai]

Тут, імовірно, мала би бути посвята деяким розкрученим авторам, яких легко надибати у списках зацікавлень української підмножини жж та|або тов. Морісону, але її тут немає :-)

Гальванизуючи покійний рок-н-рол підстаркуватим від народження верлібром, між речень пхаючи тринітротолулол багатогранно — і за кожною з них фол і, як не витребенька — точно вибрик; киряючи у ритмі молитов, роздаючи автографи, як прутні, за сраку мацати незайману любов, і бути епатажним знову й знов та одночасно моднім й незабутнім; німішати і тихшати і зник, і як не був, і навіть біль відсутній, і байдуже, і стисненіш за крик з яким теперішнє народжує майбутнє… 25.10.2007 05:30

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено розповсюджувати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення