дитинство

пам'ятаю я ще маленький стіл це високо я залажу на табуретку щоби сісти за стіл з того боку стола телевізор в телевізорі тіні і годинник той хіросимський зі стрілочками вчавленими мені страшно я дивлюсь у вікно а там місяць як ядерний вибух тільки тьмяний світиться мені страшно

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення