Звір

Feb. 15th, 2017 08:57 pm
danylo_kubai: (Default)

Ласко

промислю тебе звіре мій
пригадаю звички твої
колір лискучого хутра твого
запах дихання твого
подумки перечитаю
кожен допис у днявці слідів
як напитися йдеш
як ховаєшся спати
як марно від мене біжиш
у каміння немов воно воля
у каміння немов
воно вітер і сонце і там
все не так як отут
де фінітність і тиша

тільки полум'я блима
і блима увага моя
до твоїх повсякдень
неприйдень
до твоїх внезвичаєнь
ув уяві моїй
в шерехатій холодній стіні

уявлю тебе там
під сонцем
у сонці
у вітрі
і літі
і леті
і втечі

хай марній
бо спис мій чекає на тебе
уявлю пригадаю промислю
аж поки ти не станеш зі мною
як реальний у тут і тепер
у цій темряві холоді тиші
не у світлі і втечі
а саме у темряві млі
млості страху не бійся
як реальний
як охра на нігтях
наче скеля на пучках
світла тепле проміння немов
це танок
він ритмічний
і пальці лишають сліди
ледь уявно криваві
умовні
то не бійся мій звіре помри
я вмовляю тебе
промишляю тебе
обіцяю в наступному такті
я помру для ще іншого звіра
і діти мої
і нащадки дітей
і можливо далекі нащадки
ще побачать
цей твій обрис
відчують твій біг
холір хутра твого
запах сонця твого
і півснів твоїх тіні

а від мене
тут будуть ці пальці
цей охряний слід
він кривавий як вихід
кривавий як ранок
ти отримаєш рану
не тікай
звіре мій
зрозумій

руки з Ласко

Ergo Sum

Nov. 15th, 2016 09:06 am
danylo_kubai: (Default)

подумаю тебе
уявлю що думаю тебе
твою можливість
важливість і наявність
і свою неявність
поза
(можливо неважливим)
(можливо фактом)
що це я
подумую про тебе
уявляю що я
і що про тебе
і що думаю
я
яскраво
цікаво
що у яскравості
починається
трапляється
триває
добігає
тікає
вислизає
от ще є
от вже немає
чи ще немає
чогось ще
що ще буде
вишурхочується
із витікання думок
вишелещується
з випадкових чисел
це не я підкидаю монетку
тризуб
цифра
знов цифра
не збагнути яка
значить сон
цебто руки шукати
припинити цитати
це цитаю не я
я лише споглядаю
власний сон
себе сам
наказати рукам
уявити рукам
і дивитися на
це яскраве мінливе
крізь прозорі
такі симетричні кінцівки
вісім пучечок кожна
без долонь

чий це сон
чи це сон
чи вода висихає
і яскраве за нею
і треба туди
де ідеш
ти
про кого подумую я
через що і існую

так виходить
що я
я існую
через думку про тебе
через тебе

чи так само і ти
через думку про когось
існуєш
?

Raúl Martín щодо восьмипалих лапок
danylo_kubai: (Default)

можеш статися
жінкою що сходить згори
несучи скрижалі завіту
нетрям лабіринтів метра
смертю смерть
і життєю життя
його колій
натхненого тембру її
і байдужості
можеш

можеш статися
файликом у базі таких як ти
чиї скановані нутрощі
містять важковичитуване
число звіра в лісах
чи птахів в небесах
чи янголів на вістрі чорта
з два розбереш з тесерактом
без належної нитки

і поки жінка та у метрі
відкладає скрижалі
комусь простягає клубочок
можеш статися бігом в тунелі
запахом полювання
і вогнями очей
і рогами
що не пролазять
у гідрозатвора
шурхотом хвиль
обрієм без кораблів
небокраєм у бризках хмарок
до яких ти пливеш
копитами лякаючи риб
і уносиш Европу

V-2

Aug. 23rd, 2016 12:12 pm
danylo_kubai: (Default)

реконструктори деконструктори
композитори напівтрактори
кентаври
навалокітешварвари
постійний кіпеш
купиш куриш не спіймаєш
не сприймаєш
але знаєш
що
сантехніки
спеціальної техніки
кожен в своєму сані
брат на брата
не здійме Авеля
свій до свого
по свого Каїна
і дивуватись не стане
і дивува
вундерваффе
фау два у Ікстлані

Дафна

Aug. 23rd, 2016 12:07 pm
danylo_kubai: (Default)

дафна тримає лапу на руці
мов каже не пиши
папір плаский і не побігає за тобою
кулькопис незатишний
і не ляже
спинкою тобі під бік
а ще
не пухнаста
та тепла штука
що ти тримаєш її
плямою світла
на яку прокидаюся
погавкати до вікна
чи стояти й тремтіти
сторожко визираючи
як от зараз

одяг

Aug. 22nd, 2016 09:41 pm
danylo_kubai: (Default)

будь-який одяг
що вдягаєш
в дечому санбеніто

і в кожній казці про себе
є і розслідувачі питань віри
і аморфний натовп
субособин зависань
у порядках речей
латанині дахів
прозорої бички
після чергового пузиря
запахів нечистот
голосів тварин
і ревіння
людей ідей
прикольчиків
знахідок
фіч
і вогонь усвідомленя
і зігріває
одяг

Jul. 21st, 2015 01:47 am
danylo_kubai: (Ейджент Оранж)

хай морем тиш ударить в вуха ніч
жаби собаки цвіркуни цикади
де шурхіт крил де дизельні рулади
і це для тебе тиша бо мовчиш

як світ довкола не зі слів та речень
сюжетів одкровень та порівнянь
обов’язків справ честі та змагань

він затишно і звично небезпечний
до ніжності безжальний грубо гречний
байдужий до зізнань твоїх і знань

і як ти чуєш звуків вал і радий
що розрізнив його у візерунках тиш
облиш всі образи а тільки шум залиш
і дай йому зливатися в баладу

danylo_kubai: (Ейджент Оранж)

нерівнозневажено
ще досьогодні важливе
і ще дещо втомлює
обридає тривання
очкувань і очікувань
залишань і відникувань
піжмурок із секундною стрілкою
що тривають роками
хіба не на те щоб урватися
тремтить почерк у написі
голка скаче у записі
нервово
нерівно
та це не заважає
ти сприймаєш
я сприймаю
нас сприймають
чи приймаючи
чи прибираючи
ми сприймаємо
важачи
по-важаючи
зне-важаючи

не важливо чи легше тобі чи ні
не читай того напису на стіні

danylo_kubai: (Default)

зайти до себе як в музей
не так своїх наскільки прагнень
зайти неначе в колізей

тінеборінь і самозборень
але зайти а не вповзти
бо небагато у житті
листочків здатних зрити в корінь

минань усіх і перетворень
і як один із них це ти
тоді радій тоді квіти
зеленим острівцем у морі

напоєний росою спраги
світ упіймавши та не цей
із трепетом та без поваги

ти в моїй техніці, %username%
danylo_kubai: (насправді)

в капсулі внутрішнього світу
досить темряви
щоб хворіти
вдосталь невдалих порівнянь
для самопоневолювальних змагань
для чимраз наполегливішої праці
в галузі самообструкції
самоколупації
обфускації
інкапсуляції

в капсулі
затишно хворіти
почуватися динамітом
а не підмножиною постскрипту

в капсулі
задоволі що прагнеться стерти
для втіхи від руйнування
чи переконливої
емуляції ілюзії безсмертя
або для тотального
лайноциду
зневисповідання сподівання
на сповідання
окремішної значущости
внутрішнього світу

бо і самому зникомому я
і усім його пристроям-настроям
як без неї
без капсули

danylo_kubai: (насправді)

Спостерігаючи чи різноплинність хмар
чи марність спроб усе запам’ятати —
мурашник догорілого багаття
чи втечодром тролейбусних почвар —

поміть, самотнє «я», як їх багато,
чужих, інакших, інших. Як ліхтар
приваблює комах, усяк сприймар
їх прикликає здатністю сприймати,

і сам для інших інший і чужий,
не усвідомлює, для чого треба
це розмаїття вражень і подій,

але як води відбивають небо,
ум тільки відбиток довколишніх подій
і в дзеркалі нікого окрім себе.

danylo_kubai: (насправді)

знаєш а вона знала
про ляльку в отій валізці
часом вона любила
протираючи її під час прибирання
напівнамацувати її контури
у валізки під шкірою
(мокра ганчірка
і роки життя у сухому залишку)
цікаво яке в неї обличчя
бліде чи нарумянене
яке волосся
чи згинаються ручки-ніжки

у валізки під шкірою
тривожно тихо
(на відміну від ембріонів
ляльки не ворушаться)
в тому є щось вікторіанське
як у валізі щось тривожне
щоразу під ганчіркою
(три нею вогкою три)
промацуваніший контур
і ближчий день
коли їй зрозуміло стає
валізку не можна відчиняти
на ляльку не можна дивитися

її рука здіймається
її рука вогка
під її рукою
роки життя в сухому залишку
над ними лялька на схилі

і личко її металеве
і меч а не мир у руці

danylo_kubai: (боєзда)

життя не сторінки і час не пальці
Бог не письменник критик чи читач
а вчинки не вантажики на шальці

все нерозривно-плинніш тож пробач
буття не надто дружнє до блукальців
і не враховує химерність їхніх вдач

нема зав’язок серед кульмінацій
задачі й розв’язки лише фігури мови
і як сюжет побачиш випадково
то крізь люциду спрощень-профанацій

тому не відчуваючи любови
до сенсів-нонсенсів і хибних рацій
не оповісти і не сподіватись
сповідати невисловимість слова

Profile

danylo_kubai: (Default)
Данило Кубай

February 2017

M T W T F S S
  12345
6789101112
1314 1516171819
20212223242526
2728     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 06:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios