0,159

Sep. 3rd, 2013 08:44 am
danylo_kubai: (боєзда)

по множинах варіацій
імітацій,
профанацій
доля европейських націй
начебто така тяжка
що загроза від приїжджих
заробітно-понаїжджих
вимага чітких єднаннів
смолоскипів
фюрерка

щоб зростала біла сила
лупцювала
і місила
треба бити лібералів
наркоманів
голубих
профспілкових активістів
антифа і анархістів
незалежних журналістів
всіх карочє не своїх

а в компанії зібравшись
набалакавшись
ужравшись
треба зі страшним обличчям
зіги кидать в об’єктив
бо дівки від цього мліють
і без сексу вагітніють
народити щоби чистих
непорочно-променистих
білошкірих дітлахів

danylo_kubai: (Default)
Прекрасне звуть «Питання дискотек». Цікаво, який відсоток френдів відчує від такого непідробну радість щастя, а який — шалений несамовитий біль в районі розташування нового вбудованого месенджера?
danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)

Есть одна дзэнская история (очень смешная — ха-ха) о монахе, который отчаялся достичь "просветления" (изменения мозга) традиционными дзэнскими методами, после чего получил указание от учителя думать только о быке. День за днем он думал только о быке, представлял себе быка, медитировал на образ быка. Наконец, однажды учитель, пришел к его келье и сказал: «Выходи, я хочу поговорить с тобой».

«Я не могу выйти, — ответил монах, — мои рога не пролезут в двери»

Произнеся это, монах достиг «просветления». Сейчас нам неважно, что именно подразумевает это слово. Очевидно, что у монаха произошли некоторые изменения мозга. Он развил в себе заблуждение, что является быком и, очнувшись от этого гипнотического состояния, ясно увидел механизм всех остальных заблуждений и связанного с ними нашего автоматизма.

Роберт Антон Вілсон, (хто це?) «Прометей восставший» ака «Психология эволюции»

Вчора д.п.н. Вадим Васютинський розповів, що є дослідження з результатів якого випливає, що російськомовні українці творчіші та відкритіші до новацій, а українофони — консервативніші та релігійніші. Якби дізнався про таке від когось іншого чи з преси, вважав би фофудьєю. А так замислився — наприклад, за якою ознакою визначали -мовність, адже більшість в країні — білінгви? А як визначали іноваційність?

Поза цими приколупуваннями, ці дані можна попояснювати в досить своєрідний спосіб: за тривалого домінування російської в містах, для талановитих і пробивних міщан у першому-другому поколіннях декларування російськомовности — ритуальна дія, спрямована на закріплення статусу «гороццького». Відповідно, сам статус «російськомовного» для них є неабиякою інновацією. Порівняно з рідним суржиком, да

danylo_kubai: (Default)
багато так званих, але мало бодай трохи обраних

Вже мало в кого викличе заперечення твердження, що медії настільки розмили реальність, що "те, чого нема в телевізорі, не зовсім існує", чи, в інтерактивно-осучасненій формі, "те, про що мовчить блогосфера, форуми і ехи -- не існує". На якійсь справді це відрізняється від "про що не чути на базарі" хіба розміром і формою референтної групи, задіюваної для виділення "реального" за тим самим принципом, за яким очевидці, скажімо, прольоту банального НЛО перепитують одне одного: "ти бачив?", і чим більший відсоток очевидців побудували аналогічні перцептивні гіпотези, тим достовірніша подія.

Проте, за багатьох поширених ситуацій це здорове бажання індивіда порівняльно пересвідчитися, що мозок його не динамить, може надинамити ще гірше, навіть без маніпуляторських штучок та групових галюників. Досить лише тому світоопису, яким послуговується референтна група чи який нав'язують медії, бути неадекватним ситуації, щоби розумування найкрутіших експертів нагадували лічбу червоних летючих крокодилів, а публіці здавалося, що так і треба. І, НМХР, той світоопис, який ми юзаємо в повсякденні, важко назвати адекватним.

danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)
Якось, вже дорослим, я спробував уявити не на рівні менш-більш заокруглених цифр, а на рівні картинки зі звуками, запахами та тремтінням піджилків те, про що мій дід уникав згадувати -- другу світову. Наприклад, кількасот чотиримоторних бомберів, що спалюють велике місто. Чи сморід поля бою після кількох невдалих атак, вкритого пошматованими тілами, що розкладаються...
Була одна картинка з війни, яку дід згадував часто коли я малий після чергового героїчєського хвільму про війну доколупувався до нього з розпитами. Двоє вбитих, імовірно, застуканих в рукопашній вибухом гранати, що лежать, обійнявшись, наче брати після довгої розлуки і лише рештки форми Вермахту та РККА видають смертельних ворогів.
Відзначаючи річницю завершення війни в Європі, думаю про те, що кожен з мільонів загиблих у тому жахітті -- військових і цивільних, злочинців, героїв і жертв, смоктав пальчика, космонавтуючи в маминому животі, з болем та відчаєм задихався аж до свого першого крику, не давав батькам спати, поки його мучили гази, тримаючись за пальця, робив перші кроки...
Яка перемога, якщо та війна не стала останньою?
danylo_kubai: (Default)
мистецтво [чогось там] кажемо про досконале оволодіння чимось. Але мистецтво без чогось давно не про досконале.
А про що? Мені часто здається, що значна частина того, що було мистецтвом, тепер менш-більш спорт. Всі ці топ-тени, конкурси, премії, переможці...
спорт практика виховання досконалости змаганнями чи самознищення в гонитві за рекордом, перемогою? Чи здобування (не лише) адреналінового приходу, форма наркоманії, навіть без допінгів та анаболіків?
наркоманія - страшне соціальне лихо, саме тому неназиване собою в своїх наймасовіших бо легальних алкогольно-нікотинових (і не лише) проявах, що досить назвати явища своїми іменами, без сором'язливих евфемізмів, як стане страшно -- чи спроба сягнути досконалого стану свідомости не надто адекватними методами?
Лихо, НМХР, починається десь поруч з появою поняття "досконалість". Але в ній вся сіль, весь кайф, весь драйв, біль, безвихідь, щастя...
danylo_kubai: (Haku_puffs)
Чомусь так вийшло, що багато цікавих спостережень щодо вавок та проблемок людських суспільств "самоприв'язалися" до особливостей часу, коли їх було помічено та/чи описано. Зокрема, концепції "масового суспільства" чи "медіавірусів" виглядають так, ніби природа свійських приматів раніше не розчиняла людину в спільнотах, в т.ч. уявних, а у медії звичайного спілкування, за допомогою мов голосу й тіла, не поширюються мислевіруси...
З деякою натяжкою можна казати про те, що саме таке розмовно-жестове середовище і є справжньою батьківщиною мислевірусів, ба більше, функціонує завдяки ним. Всі ці НЛПістські копіювання поз та інтонацій - лише утрований шарж справжньої практики постійного не надто свідомого взаємомавпування. Ідеї, почуття, цілі поведінкові патерни - мандрівні фрагменти мозкового програмового забезпечення, що змінюючись та еволюционуючи роблять індивідів, що перехворіли на них, співжертвами, співучасниками, співавторами; маніпуляторами й маніпульованими одночасно, складаючи щось, що часто називано культурою.
danylo_kubai: (Haku_puffs)
прогресивна сила ака жж-юзер cunnilinux дивицо на тебе

З подачі [info]прогресивної сили (зорбаження додаєцо) отримав потужний заряд фул-он трансу. Тепер, йдучи в плеєрі на_роботу/з_роботи, я системовито й несамотично обганяю всіх співхідців, навіть коли не поспішаю. Крім того, не знаю як кого, а мене плеєр гріє. Реально, стою на місці й починаю підмерзати; врубаю фулончеґ - і не минає й хвилини, як мені тепло.

До чого це я? А до того, що, НМХР, психоделічне мистецтво - не те, що створене під впливом психотропів, і точно не те, від якого хочеться негайно й нелюццьки вдовбитися. Психоделічне мистецтво саме діє так, що наркотеґи виглядають жалюгідною подобою лівої руки.

danylo_kubai: (Default)
Хоча насправді  [info]Виктор "Витус" Вагнер (автор, зокрема, гаряче улюбленого True UNIX GUI) писав про освіту, наступний фрагмент красиво описує чому світоописи більшости умовно розумних свійських приматів, як мінімум, обмежено адекватні. Крім того, це класно сприймати в контексті традиційної для гуманітарно-культурного піпла любові до класики, нервового пошуку прикорнів, тощо (виділення мої):

…есть всего два варианта - либо картина мира позитивистская, либо она традиционная, основанная на ряде постулатов которые не подвергаются сомнению. Постулаты могут быть любыми - религиозными, основанными на научных знаниях, идеологическими - это не важно.

Важно то, что столкнувшись с жизненными обстоятельствами, отличными от тех, для которых эта картина мира предназначалась теми, кто её формировал, человек не в состоянии её самостоятельно модифицировать. И в лучшем случае будет испытывать психологический дискомфорт, стресс, страх, совершать ошибки. В худшем - попросту погибнет и погубит других.

Формировать любую статичную картину мира имеет смысл только если мы хотим, чтобы общество, подобно выбегалловскому кадавру, закуклилось и остановило время. Тогда можно учить людей христианской морали. А можно мусульманской - она не хуже. А можно коммунистической.

vitus_wagner о позитивизме в контексте образования

Blogged with Flock

Profile

danylo_kubai: (Default)
Данило Кубай

February 2017

M T W T F S S
  12345
6789101112
1314 1516171819
20212223242526
2728     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 06:57 am
Powered by Dreamwidth Studios