danylo_kubai: (Default)

Ми з товарищем Махном ака [livejournal.com profile] cunnilinux работаем на дизеле багато світлових зим і багато світлових років систематично називаємо те, що нормативно має називатися «живленням», «блоком живлення» — «мертвленням» і «блоком мертвлення». І з якої причини, о Субхуті? Сьогодні нам із Мариною ([livejournal.com profile] antrazit) трапилася нагода проілюструвати це )


© Данило

© Данило

© Марина
дивитися в нормальному, обережно, розмірі )
danylo_kubai: (Default)

Македонія замала
вона у мені
дівчинкою в Ефеському храмі
губиться між колон
страхається своїх кроків
страхається тіні зі смолоскипом
що чека спорожніння храму
коли вона зовсім піде
батьківщина

то не те що ми думаємо про неї
то те що вона не думає про нас
лісам і долинам немає чим думати
голови мають тирани
і коли вони подумають про нас
лишиться тільки вмерти
вони стрімкі як барси
і нечулі як крокодили

дівчинко
не йди
ти єдине що ще сполучає цей храм
зі світом живих
з теплом ночі посеред багатого міста
зі святобливими юрбами і самотніми споглядачами
цей один зі смолоскипом не вбивця
не зважай що кіз не доєно
не зважай що казатиме мачуха
лишися
та ти замала
замала

© Марина МУЛЯР
ориґінал можна бачити отут
danylo_kubai: (tatra-t400)

Марина пише верлібром

 

Мене — порвало. Читати — добровільно-примусово обов'язатєльно. Ну і — здається, я забув про це сказати — Марина тепер має (хай і дуже неінтенсивно, але інтенсивність, вона поволі зростатиме) жж, що можна помітити, перейшовши за наведеним вище поциланньом.

 

danylo_kubai: (Haku_puffs)
Оскільки й сьогодні Марина не завела сайта чи блога, а мені дуже свербить кинути в голови піпла чимось суттєвим і кутастим, не бачу іншого виходу, аніж знову пульнути це сюди. Що називається, енджой:


Самолётик мой легче пёрышка,
Управляется вдохом и выдохом.
Не скучай по мне, моё солнышко,
Мне нальют сакэ перед вылетом.

Мне нальют и прочтут воззвание,
Потому что они обязаны.
Города мои деревянные
В чёрном небе горят алмазами.

Города твои уцелевшие
Заживут под асфальтной корочкой
Тесной улочкой, узкой лестничкой,
На сервант восковой японочкой.

Вдоволь славушки, вдосталь силушки,
Над Европой звенят бокалами.
Самолётик мой сложит крылышки,
Чтобы камнем упасть на палубу.

©2006 Марина Муляр
Песенки о свободе(станом на 2001(?) рік)
danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)
Обкладинка першого видання «Гри Ендера», дякуючи Вікіпедії

The enemy's gate is down

Якось днями нам з Мариною засвербіло трошки потурнірити (написати щось паралельно на задану наперед тему). За тему ми обрали «Гру Ендера» Орсона Скотта Карда, бо хто сказав, що фанфіки можна робити тільки на фентезі, а на сайенс фікшн — зась? І от що з того вийшло:

Марина ) Данило )
danylo_kubai: (Haku_puffs)

Я не знаю, коли у Марини дійдуть руки завести собі жж чи сайт, тому гадаю, що нехай деяка її творчість полежить в моєму жж, тим більше сама вона дуже не проти.

Оскільки «Японский календарь» — досить великий цикл, скоріше навіть маленька книжка, я вміщую його під катом. )
danylo_kubai: (Haku_puffs)

А так — ничего, но всё выше порог болевой,
и вот уже сил не хватает спуститься с порога,
и в небо, как в воду, боишься уйти головой,
и чувствуешь высшую волю в отсутствии Бога.

А так — ничего, ничего, ничего не желай,
и так обойдётся, за совесть, за страх и за деньги.
Ребёнок родился. Палата тиха и светла,
и в ситец прохладный тебя санитарки одели.

На розовых шторах — сквозняк постнаркозного сна,
как тёмная бабочка, жалкая в солнечном свете,
и скоро ты сможешь от койки дойти до окна,
и слабой улыбкой на все ожиданья ответить.

© Марина Муляр

Profile

danylo_kubai: (Default)
Данило Кубай

February 2017

M T W T F S S
  12345
6789101112
1314 1516171819
20212223242526
2728     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 06:56 am
Powered by Dreamwidth Studios