danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)

глупої безтрамвайної ночі
на мудрий безкиянний хрещатик
вертаються люди й будинки
з-під товщ нашаровань цегельні
орднунґу зондеркоманди
ярів і забутих кар’єрів
загублених мовлень і вимов
розтертих жорнами часу
встають і напівпрозорі
вертають до втрачених колій
заповнюють вкляклу алейку
займають дві смуги вулиці
і заштрик метра несилий
стримувати їх на місці
і патрулі запівнічні
та алкаші незтверезні
туляться до міськради
універмаґу й ґастроному
і на півхрещатика сяє
згорілий намарне київ
але до ранку
до ранку
до рани
і кулі cонця

danylo_kubai: (Default)

початки

Світлу бракує відтінків,
як себе бракує тобі —
соціальні мережі
всамотнюють самості рибу
замість радіти затишку
в обважнілій воді
змог не торкати гвинтівку,
шансів стріляти і схибити.
Те назветься історією,
що з часу здуватиме пінку
без червоної гадки
по кому дзвонитиме біль,
осипатиме вежі
нетрансмутованим хлібом —
порожнечею, хворою
на нескінченність початків
як серце хворе на кулю
а боєголівка — на ціль.

Posted via email from kubai's posterous

Verdun

May. 20th, 2009 07:22 pm
danylo_kubai: (Default)

Вузенький шлях, менш сотні кілометрів,
автівок рух, рух поршнів у моторах,
повітря рух, що запах розганяє,
чимраз відразніший, із кожним кілометром,
століттям кожним, і 20-те тхне нестерпно,
згниванням тіл, фосґеном та іпритом,
водою в шанцях із лайном і кров’ю,
містечками, позвільненими з мапи
чи затишком вчорашнього дитинства,
квиточком в рай між пальців капелана;

сухе кружальце точить спраглі губи
і як у руки з рук гітара ходить
в пиятиці щасливій передмістя,
так ходять в руки з рук потужні форти,
чимраз щільніш фаршовані тілами;
і, не скидаючи гумових масок
у диму й газу повних коридорах
так дивно розрізняти уніформи,
немов магнетами, притягнені кутами,
людей під ними страшно розрізняти,
і хочеться зтягти їх в одну залу,
замурувати, і тікати з форту,
і вірити, що воєн більш не буде…

06–20 травня 2009
 

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)

це як постріли
з пістолета
у броньоване скло
не хотів а підводник
переміг і в опалу
вкритий кригою хлопчик
ще не знає що вижив
а довкола усі потопали

може приводом бути
і пляшка і ліжко
а країна народження
приводам привід
капітан
ще напевне не знає
що вижив
дотрубив до відлиги

між проклять та відзнак
проковзнути неважко
можна навіть і спливши
але знов проти ночі
осідають на дно
потопельники важко
сніг
в розплющені очі

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

danylo_kubai: (навушники)

кілька непереконливих
наскрізь ідеологічних нарацій
гордо званих історією

обраних вчити
хто не вчитується
не замислюється
ще менше
вчитуватися
замислюватися

історія пнеться
стати священною
як єфрейтор
головнокомандувачем
чи семінарист
ґенералісимусом

вкарбовує подробиці
у мнемонічні формули
авраам був батьком ісаака
ісаак — якова
опенгеймер батьком атомної
теллер — водневої

кусаючи майбутнє
як себе за хвоста
стаючи цілою
єдино можливою
не суперечливою собі

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

danylo_kubai: (Default)

миротворчество
вдача твоя

нема нічого (су)мирнішого
над побомблені села
над постріляні діти

опісля канонади
ніжно тиша у вухах дзвенить
по тобі
миротворче
...

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

Читач

Jun. 23rd, 2008 08:20 pm
danylo_kubai: (Default)
Saint-Exupery leaving Bastia Borgo

Лис прощається з Принцом
Сент-Екс сідає в кабіну
чує крізь рев моторів
як клацнули замки шасі
і небо так схоже на море
як Лайтнінґ не схожий на човен
і море так схоже на небо
як хвилі на пір’ясті хмари
читач закриває книжку
читач шолом одягає
планшет ляга на коліно
ноги торкають педалі
його стодев’ятий підстрибує
слухняно пірнаючи в небо
і небо так схоже на море
що Лайтнінґа тіло сріблисте
здається одною із рибин
дивним тритілим монстром
якого кортить вполювати
і як підсікає рибалка
палець ляга на гашетку
і кулі рвуть алюміній
лускою летять уламки
і море так схоже на небо
що Лису в цю мить здається
що він мандрує за Принцом
по затишних дивних планетках
в спокійній багаторічній
грі хвиль із браслетом Сент-Екса
грі долі з його читачами
прирученими навічно

Horst Rippert Saint-Exupéry

If I had known it was Saint-Exupery, I would never have shot him down. I loved his books

Horst Rippert

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

danylo_kubai: (Default)

пам'ятаю
я ще маленький
стіл це високо

я залажу на табуретку
щоби сісти за стіл

з того боку стола
телевізор
в телевізорі тіні
і годинник
той
хіросимський
зі стрілочками
вчавленими

мені страшно

я дивлюсь у вікно
а там місяць
як ядерний вибух
тільки тьмяний
світиться

мені страшно


© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення
danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)
вага турнірної зброї
тріпотіння прапорців на списах
хизування кіньми
хизування обладунками
читання імен
за малюнками на щитах
навіть болючі падіння

яка затишна романтизація
поруч із цим залитим кров'ю полем
і спробою відповзати
непомітно для селянських синів
що добивають не з милосердя
...

 

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення
danylo_kubai: (Default)

все дитинство
нам повторювали
скажіть спасибі
у вас таке дитинство

нам показували
фотки дітей під бомбами
фотки бездомних дітей
фотки дитячих тіней

нам розказували про
фактори враження
термоядерної зброї
аґресивні блоки
та наші ракети
на варті миру
що уможливлювали
це неймовірно щасливе дитинство
нереально цікаві казки
зокрема цю
про хлопчика що так і не виріс

і дуже хотілося
- майже як стати космонавтом -
сховатися до такої казки

того вересня
ніколи не стати дорослими
було майже реально


Stanislav Petrov, 1999Sept. 26, 1983 Just past midnight, at 00:40 hrs, the Serpukhov-15 bunker's computers indicated that a US missile was heading toward the Soviet Union.
Timeline (1983: Doomsday) - Alternative History

Stanislav Yevgrafovich Petrov (Russian: Станислав Евграфович Петров) (born c. 1939) is a retired Russian Strategic Rocket Forces lieutenant colonel who, on September 26, 1983, deviated from standard Soviet doctrine by positively identifying a missile attack warning as a false alarm.
Stanislav Petrov - Wikipedia, the free encyclopedia

Blogged with the Flock Browser
danylo_kubai: (Дракон Скажена Корова)

ти і молодість
на тому мості
де під твоїм проводом
траплялися
старші за тебе солдати
неймовірно давно мій генерале
їх нікого нема
зате лишилася перемога
згодом солдати молодшали
перемоги гучнішали
поразки невідворотнішали

і хіба вони не прийшли би вчасно
мій імператоре
коли б не ця закономірність
тобі — здобувати перемогу
стоячи над полем битви
їм — вбивати і гинути
генералам і маршалам — лишатися
і не встигати

merde

гвардії — помирати
імператоре
на нас не чекатиме острів
але зараз
серед порохового диму
прозирає
той міст

© Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення
danylo_kubai: (Default)

Озирнувшись на певну групу текстів, написаних останнім часом, почав усвідомлювати  що пишу нову книжечку, при чому не цикл, а саме книжечку, бо формалістично воно зарізне для циклу, зате тематично — дуже однорідне. Робоча назва буде — «Кулаки для добра», який тег і вводжу.

danylo_kubai: (Default)

Ніщо це сонце у її очах,
спеклись коралі крови на губах.
У світі, де були Шекспір і Бах,
лишилися ненависть, біль та страх.

У кам'яниць підпалених свічках
дитячих мрій килимобомбний прах,
і спроба вижити, і біг, і крах,
і найрідніше тіло на руках.

А хмари — хмари бомберів — зеніт-
них батарей волання в світ
ударні хвилі обривають квіт
з садів — це на чоло її привіт.

Її волосся мов колючий дріт,
а довкруги саме життя горить.

Над Німеччиною, B-17 «Летючі фортеці» з 398 Бомбардувальної групи під час нальоту на Ноймюнстер, 13 квітня 1945.

(copyleft) Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено поширювати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення
update
у камрада [livejournal.com profile] _ransom наведена вище фотка викликала музичні асоціації. Насправді, сам цей сонет дуже й дуже навіяний довколамузичним креативом, що свого часу порвав мене страшно й несамовито. «Though there's one motor gone/We can still carry on/Comin' in on a wing and a prayer»

Profile

danylo_kubai: (Default)
Данило Кубай

February 2017

M T W T F S S
  12345
6789101112
1314 1516171819
20212223242526
2728     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 03:39 pm
Powered by Dreamwidth Studios